Статистика емоційно нестабільних розладів особистості

Емоційно нестабільний розлад (ЕНР) є серйозною, тривалою і складною проблемою психічного здоров’я. Люди з ПРЛ зазнають труднощів з регулюванням або управлінням своїми емоціями або контролем своїх імпульсів. Вони дуже чутливі до того, що відбувається навколо, й можуть реагувати інтенсивними емоціями на невеликі зміни в навколишньому середовищі. Люди з ЕНР були описані як ті, що живуть з постійним емоційним болем, і симптоми цього розладу є результатом їх зусиль впоратися з ним.

У людей, які страждають таким розладом, часто зустрічаються інші проблеми з психічним здоров’ям. Зокрема:

• наявність великої, помірної або легкої депресії;
• розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин;
• розлади харчової поведінки;
• проблеми азартних ігор;
• посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
• боязнь суспільства;
• біполярні розлади.

Іноді буває важко діагностувати це захворювання, тому що симптоми супутніх розладів імітують або приховують симптоми ЕНР.

Ознаки та симптоми

Типи й ступінь вираженості симптомів ЕНР можуть відрізнятися від людини до людини, тому що люди мають різні схильності й історії життя, та симптоми можуть змінюватися з плином часу.

Серед загальних симптомів:

• інтенсивні, але короткочасні напади гніву, депресії або тривоги;
• порожнеча, пов’язана з самотністю;
• параноїдальні думки й дисоціативний стан, в яких розум або психіка «відключають» хворобливі думки або почуття;
• самооцінка, яка може змінюватися в залежності від того, з ким людина перебуває;
• імпульсивна та «шкідлива» поведінка, така як проблемне вживання психоактивних речовин, переїдання, азартні ігри або ризикована сексуальна поведінка;
• несуїцідальне самоушкодження, таке як різання, обпікання сигаретою або передозування препаратами, які можуть принести полегшення при сильному емоційному болі (зазвичай в ранньому підлітковому віці);
• самогубство (близько 10% людей з ПРЛ наклали на себе руки);
• сильний страх бути самотніми чи покинутими;
• імпульсивна й емоційно мінлива поведінка, яка може привести до самої відмови й відчуження, якого людина так боїться;
• мінливе та бурхливе міжособистісне ставлення до інших, які можуть перейти від ідеалізації до гніву й ворожості (результат чорно-білого мислення, а й приймати людей як все хороше або все погане).

Причини та фактори ризику

Не існує єдиної причини розвитку емоційно нестабільного розладу особистості. Це захворювання викликане поєднанням різних чинників.

1. Генетика. Немає жодних доказів наявності специфічного гена, що відповідає за розвиток такого захворювання, але якщо в історії сім’ї присутні випадки розвитку ЕНР, то цей факт може зробити вас уразливішими перед цією хворобою.
2. Розвиток мозку. Було встановлено, що у багатьох людей з ЕНР частини мозку відрізнялися від інших. Вони були меншими за очікувані або мали незвичайний рівень активності.
3. Фактори навколишнього середовища. ЕНР може розвинутися у здорової людини якщо вона:
   • була жертвою емоційного, фізичного або сексуального насилля;
   • була схильна до хронічного страху або страждання в дитинстві;
   • була ігнорована одним чи обома батьками;
   • росла з членом сім’ї, що мав/має психічні розлади (наприклад, біполярні розлади чи проблема із вживанням психоактивних речовин).

Рівень захворюваності (статистика)

Ще кілька років тому вважалося, що від одного до двох відсотків дорослого населення нашої планети страждають від емоційно нестабільного розладу протягом життя. Але, останні дані доводять, що ця оцінка була занадто заниженою.

У 2004–2005 роках дослідники, найняті Національним інститутом по боротьбі зі зловживанням алкоголем і наркотиками, опитали більше ніж 34 000 респондентів, щоб зібрати інформацію про їх зіткнення з психічними захворюваннями та токсикоманією, а також з приводу їх історії симптомів психічного здоров’я, щоб визначити, якими типами діагностованих станів вони страждали протягом свого життя.

На превеликий подив дослідників, число людей, які відповідали діагностичним критеріям прикордонного розладу особистості, було в три-чотири рази більше, ніж попередні оцінки.

В цілому 5,9% опитаних страждали симптомами, що відповідали діагнозу ЕНР. У розбивці за статтю показник захворюваності протягом життя становив 5,6% для чоловіків і 6,2% для жінок. Якщо припустити, що ці цифри вірні, це означає, що понад 460 мільйонів дорослих по всій планеті судилося страждати через емоційно нестабільний розлад в той чи інший момент їхнього життя.

Раніше історично склалося так, що жінки становили близько 75% всіх діагностованих випадків емоційно нестабільного розладу особистості, і цей відсоток не виявляв значних змін протягом багатьох років. Відкриття того факту, що чоловіки дійсно розвивають цей стан майже так само часто, як і жінки, доводить, що показники діагностики не є синонімами показників захворюваності, й що необхідні додаткові дослідження для пояснення величезного гендерного розриву в діагнозах ПРЛ.

Ще одна помилка про емоційно нестабільний розлад особистості полягає в тому, що це суто дорослий стан. Однак останні дослідження підтвердили, що це припущення невірне. Дослідження 2008 року, опубліковане в скандинавському рецензованому журналі «Acta Psychiatrica Scandinavic», проаналізувало наявні дані про підліткової ПРЛ. Згідно з підрахунками авторів дослідження, близько 1,4% підлітків, які брали участь в минулих дослідженнях, відповідали критеріям прикордонного розладу особистості до 16 років, а до 22 років їх число зростало до 3,2%.

В цілому, може бути до півмільйона підлітків, які страждають емоційно нестабільного розладу особистості на ранній стадії, і це не враховуючи підлітків, які відчувають симптоми ПРЛ в меншій кількості, ніж потрібно для встановлення діагнозу.

Точні показники ПРЛ серед дітей не відомі, але деякі фахівці з психічного здоров’я сумніваються, що у підлітків можуть бути та є прикордонні симптоми розладу особистості, або у відповідь на травму, або через генетичну схильність і (або і того, й іншого).

Саморуйнівна поведінка, яке є відмітною ознакою ПРЛ, часто спостерігається у дітей у віці 10–12 років, а інші симптоми, які узгоджуються з діагнозом, відзначалися навіть у дітей молодшого віку. Тільки у деяких з цих дітей розвивається повномасштабний емоційно нестабільний розлад особистості, коли вони стають зрілими.

Діагностика емоційно нестабільного розладу особистості: ускладнення й обмеження

Ось деякі чинники, які можуть перешкодити фахівцям з психічного здоров’я поставити правильний діагноз ЕНР, в деяких випадках, коли цей розлад присутній:

1. Відсутність точності у звітності пацієнтів. Фахівці з психічного здоров’я покладаються на всебічні інтерв’ю та запитальники для визначення наявності психічних розладів. Цей підхід зазвичай дає точні результати, але ефекти наростального, всеосяжного розладу, такого як ЕНР, не завжди легко розпізнати, й багато пацієнтів, безсумнівно, залишають важливі деталі у своїх описах. Симптоми, що межують між різними станами можуть викликати плутанину, що пояснює, чому ЕНР часто неправильно діагностується як біполярні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), СДУГ у дорослих та інші подібні психічні захворювання. Але повні, точні звіти про переживання симптомів, ймовірно, значною мірою знижують ймовірність помилкового діагнозу, й експерти з психічного здоров’я завжди стикаються з проблемою, намагаючись визначити, чи є надана їм інформація повною.
2. Довільність діагностичних вимог. Щоб отримати діагноз емоційно нестабільного розладу особистості, людина повинна продемонструвати ряд основних рис або симптомів, визначених у Діагностичній і статистичній інструкції з психічних розладів (DSM-5). Але є неминучий ступінь випадковості або довільності, вбудованої в такі стандарти. Якщо людина відчуває тільки деякі з цих симптомів інтенсивно або в широкому діапазоні ситуацій, її життя може бути порушене навіть більше, ніж коли їтось відчуває ще більше симптомів на керованому рівні. Тим не менш, вони не пройдуть діагностичний поріг щодо ЕНР і, якби в минулому у них був діагноз ЕНР, їх тепер можна було б вважати тими, що «одужують».
3. Тенденція з боку фахівців з психічного здоров’я помилково ідентифікувати ЕНР як інші стани. У минулому, коли не було усвідомлення справжнього рівня емоційно нестабільного розладу особистості, багато психіатрів і психологів, безсумнівно, пропускали багато явних випадків ЕНР. Зараз, зокрема помилковий діагноз досі залишається проблемою, особливо серед чоловіків. Судячи зі статистики гендерних розбіжностей, чоловіки, зокрема, неправильно діагностуються набагато частіше, ніж жінки. Але недавнє дослідження виявило багато подробиць про емоційно нестабільний розлад особистості, щоб експертам з психічного здоров’я було набагато простіше його діагностувати. Фахівцям також відомо, що ЕНР часто супроводжується супутніми станами психічного здоров’я, і вони можуть виявити наявність безлічі розладів, проводячи тонкі відмінності між симптомами. Попри досягнуті успіхи, проблема неправильної діагностики не була повністю розв’язана. Фахівці з психічного здоров’я не ідеальні, й неможливо виключити людський фактор із діагностичного рівняння. Але, якщо пацієнти (і члени їх сімей) надають клініцистам докладні та точні звіти про симптоми, у людей з ЕНР, шанс отримати правильний діагноз з першого разу звернення за допомогою доволі великий.

Висновки

На щастя, для пацієнтів з ЕНР, їх шанси на одужання є одними з найвищих для всіх психічних розладів. Дослідження показують, що більшість людей з емоційно нестабільним розладом особистості (70–90%) можуть очікувати значних і тривалих покращень після декількох років постійної участі в поточних схемах лікування.

Тоді коли протягом життя частота емоційно нестабільних розладів особистості значно вища, ніж вважалося раніше, перспективи для тих, хто страждає від цього, чудові, якщо вони звертаються за лікуванням і залишаються відданими процесу реабілітації. Пацієнтам з ЕНР буде особливо корисно почати лікування в стаціонарних установах, де вони можуть провести перші кілька тижнів свого одужання в умовах підтримувальної терапії.

Попри мінливі оцінки, реальна частота емоційно нестабільного розладу особистості протягом тривалого часу була вищою, ніж передбачалося. Тенденції до зростання більше свідчать про вдосконалення методів діагностики, ніж що-небудь ще: фахівці з психічного здоров’я тепер знають, що ЕНР зустрічається досить часто, й вони краще підготовлені до того, щоб пропонувати ефективні, засновані на фактичних даних послуги по лікуванню хворих ЕНР, які звертаються до них за допомогою.